Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виповнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виповнити — див. виповнювати … Український тлумачний словник
виповнювання — я. с. Дія за знач. виповнювати … Український тлумачний словник
виповнюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до виповнювати … Український тлумачний словник
виповняти — див. виповнювати … Український тлумачний словник
засмучувати — ую, уєш, недок., засмути/ти, смучу/, сму/тиш, док., перех. 1) Викликати смуток у кого небудь. || Виповнювати смутком (душу, серце). || Завдавати кому небудь горя, жалю. 2) Робити похмурим, безрадісним що небудь … Український тлумачний словник
наповнити — 1) = наповнювати, наповняти (про людей, тварин зайняти весь простір, приміщення тощо), заповнити, заповнювати, заповняти, сповнити, сповнювати, сповняти, переповнити, переповнювати, переповняти, наводнити, наводнювати, наводняти, залити, залляти … Словник синонімів української мови
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови
сповнювати — сповняти, сповнити (накладаючи, наливаючи, робити що н. повним, заповненим), наповнювати, наповнити, заповнювати, заповнити, виповнювати, виповнити … Словник синонімів української мови
